Детально про хвороби вух у кішок: симптоми та лікування в домашніх умовах

Вушні хвороби домашніх кішок мають свою класифікацію та діляться на інвазійні, інфекційні та незаразні хвороби.

1. Інвазійні - захворювання, джерелом яких виступають паразити тваринного виду: комахи, кліщі, глисти.
2. Інфекційні – захворювання, що виникли при зараженні хвороботворними мікроорганізмами та здатні передаватися іншим живим організмам за допомогою тактильного контакту або респіраторним шляхом.
3. Незаразні – загальне поняття терапевтичних хвороб, що виникли внаслідок впливу решти неінфекційних, не інвазійних факторів на організм.

Візуальні симптоми

Характерні для вушних хвороб візуальні симптоми.

Слід зазначити, що візуальна симптоматика для всіх видів вушних захворювань у кішок загальна:

• Занепокоєння.
• Болісність при тактильному контакті з вухами.
• Постійне чесання вух передніми кінцівками.
• Гнійні виділення.
• Гіперемія.
• Характерний неприємний запах.

Більш детальну картину захворювання виявляють при ретельному огляді та клінічному обстеженні.

Відео про те, як чистити вуха кішці

Докладніше ми вже писали у статті: Чистимо вуха кішці в домашніх умовах.

Запальні процеси у кішок у вусі та їх види

Огляд кішки на вушні хвороби ветеринаром.

Отит - запалення вух. Розрізняють три види: зовнішній, серединний та внутрішній. Всі три види мають інфекційне підоплювання, але спровоковані можуть бути різними факторами.

Зовнішній отит

Запущений випадок гнійного отиту у вуличної кішки.

Запалення зовнішньої поверхні вуха викликається різними джерелами, тому перед початком лікування варто переконатися у відсутності інвазійної історії відсутності кліщів, личинок комах. Супроводжується припухлістю, почервонінням, свербінням, у складних випадках випаданням вовни та нагноєнням.

Причини зараження такі:

• Механічні ушкодження – травми, скалки.
• Переохолодження.
• Інфекції бактеріального чи вірусного походження.
• Грибкова поразка.
• Нашарування сірки.
• Алергія.

Лікування в домашніх умовах

Чищення вух при лікуванні вушних хвороб обов`язкове.

Лікування спрямоване на усунення візуальних симптомів: чищення, змащення антибактеріальною маззю, накладання фіксуючої пов`язки, щоб уникнути попадання інфекції.

Застосовують антибіотики всередину, внутрішньом`язово. Для впевненості у недопущенні помилки рекомендовано застосування акарицидних засобів. У складних випадках, при травматичному ураженні, вдаються до хірургічної допомоги – усунення гною шляхом розтину та промивання уражених ділянок.

Серединний отит

Запалення серединного вуха – євстахііт – рідкісна недуга, викликана ускладненням зовнішнього отиту, при неналежному лікуванні, тяжкому перебігу останнього. Рідше через травму голови тварини.

А також збудниками виступають стрептококові, стафілококові інфекції. Форма течії - катаральна, гнійна, з тяжкими наслідками, що виявляються довічного порушення координації, втрати слуху.

Симптоми: відсутність апетиту, нахил голови у бік ураженої ділянки, припухлість, виділення гнійного ексудату, підвищення температури, розсіяний погляд, невпевнена хода.

Лікування у клініці

Лікування подібного типу лише у клініці. Застосовують місцеву анестезію, у вигляді новокаїнової блокади, дезінфекцію хворої ділянки: промивання слухового проходу розчином йоду, перекису водню, розчином борної кислоти, нанесенням протизапальних мазей, зокрема, преднізолонової.

Внутрішньом`язово - антибіотики, антигістаміни, фунгіцидні, протигрибкові.

Внутрішній отит

Запалення внутрішнього вуха – ускладнені наслідки отитів зовнішнього та серединного. Хід патології важкий, з явними ознаками: зниження слуху, порушення роботи вестибулярного апарату, відмова від корму, болючість скроневої частини голови при пальпації.

Ускладнення - лімфаденіт, що супроводжується больовими відчуттями нижньої щелепи. Параліч лицьової області – наслідок розвитку невриту. Допомога складна, залежить від усунення первинних причин захворювання.

Лікування під суворим контролем лікаря

У тяжких випадках потрібне хірургічне втручання, дренування. Терапію проводить ветеринар у лікарняних умовах. Суворий контроль та спостереження лікаря необхідні.

Маласезія – дріжджовий грибок у вусі

Одним із симптомів дріжджового грибка у кішки буде «почорніння» вуха.

Дріжджовий грибок маласезія - вибирає середовищем проживання вологі умови, тому найчастіше поразки піддаються вуха. Патологія відноситься до мікозного типу, має інфекційний характер. Спровокована наявністю грибкових суперечок на поверхні вуха або на його слизовій оболонці.

Визначити вид грибка в домашніх умовах нереально, тому що симптоми грибкових поразок мають дуже загальний характер: тьмяний колір вовни, лущення шкіри, неприємний запах, наявність гнійничкових ран, рідких пухирів. Рекомендується консультація ветеринарного лікаря, дослідження проб у лабораторії.

При виявленні грибка показано застосування препаратів місцевої дії: протигрибкові мазі. До курсу вводяться: антибіотики, пробіотики, пребіотики, синбіотики, імуностимулятори.

Гематома у котів

Кішки - це мисливці! Отримати гематому для них не проблема.

Виникає внаслідок механічного впливу на шкірний покрив вуха, його слизову оболонку. При пораненні вуха кров накопичується у просвіті між шкірою та хрящовою тканиною, утворюючи чутливе, хворобливе при натисканні, кров`яне ущільнення.

Спостерігається гіперемія, при тактильному контакті хворобливість. Тварина неспокійне, намагається чухати вухо. За відсутності лікування больовий синдром поступово зникає, але припухлість залишається, ущільнюється, рідина перетворюється на запальну тканину, призводить з часом до викривлення форми раковини.

При призначенні терапії необхідно виключити можливі першопричини гематоми: інфекційні, інвазійні, грибкові хвороби.

Травматична гематома лікується виходячи з занедбаності захворювання. Своєчасна постановка діагнозу забезпечує симптоматичну терапію – застосування протизапальних мазей після видалення ексудату з ураженої області, що фіксує пов`язку.

Запущена або важка форма має на увазі хірургічне чищення з накладенням швів згодом. Проводиться загальна антибактеріальна терапія: внутрішньом`язово, перорально.

Некроз, вушні пробки, новоутворення

Патологія вторинна, виникає внаслідок неправильного лікування або ускладнень після отитів, гематоми.

Характеризується омертвінням тканини, яка за наявності запального процесу, перетворюється на вогнищеві виразки. Хрящ має темний колір, гнильний запах, стає тонкий, викривляється форма вуха.

Допомога лише хірургічна - Видалення уражених ділянок або повна ампутація раковини. Відновлювальна терапія: стаціонарне спостереження лікаря, застосування антибіотиків, імуностимуляторів, місцеве знеболювання.

Найчастіше наявність сірчаної пробки не є великою проблемою для кішки, але в окремих випадках може призвести до запалення. Рекомендація одна – уважно стежити за вихованцем, вчасно проводити чищення вух.

Новоутворення - саркома, фіброма. Діагностуються лише клінічними дослідженнями. Пізня діагностика – глухота, загибель тварини. Допомога – хірургічне видалення пухлини.

Вушна короста у котів

Вушна короста у кішки виглядає так.

Вушна короста - отодектоз - Інвазія. Розвивається при зараженні кліщем внутрішньої сторони раковини, слухових проходів.

Виникає при контакті з хворими тваринами, через комах, переносників збудника. Супроводжується помірним свербінням, гнійними виділеннями з вух. Спостерігається у кошенят та молодих кішок.

Лікування

Необхідне дуже ретельне очищення вуха від кірок і струпів.

Відсутність лікування спричиняє серйозні наслідки: гнійний отит, запалення оболонок головного мозку, що супроводжується судомами та паралічем. Підсумок – загибель тварини.

Рекомендовано: ретельне очищення вуха від кірок та струпів, обробка акарицидними засобами, антибактеріальними препаратами, протигрибковими. Призначають вітаміни, імуностимулятори. Слід зазначити – обробка здійснюється обох вух, навіть при поразці одного.

Методами профілактики отодектозу є комплекс заходів, спрямований на усунення контакту з хворими тваринами, контроль санітарно-гігієнічних норм, загальна вакцинація, застосування крапель «Отодепін».

Відео про отодектоз у кішки та його лікування